Українська література 8 клас

КЛЮЧІ ВІД МОРЯ, ПОДАРОВАНІ НАЩАДКАМ

Бінарний урок-подорож з позакласного читання у 8 класі

з елементами інтерактивних технологій за книгою Олексія Огульчанського "Скарб Солоного лиману"

Мета уроку: ознайомити учнів із життям та діяльністю  орнітолога, дослідника, письменника Олексія Огульчанського; допомогти усвідомити, що твори Олексія Огульчанського є скарбницею знань про причорноморський край; розвивати прагнення пізнавати природний світ, усвідомлювати його багатогранність та цінність;  виховувати активну життєву позицію, наполегливість, цілеспрямованість, прагнення до пізнання нового, плекати душевну щедрість, небайдужість до проблем природи, усвідомлення особистої відповідальності перед нащадками.

Тип уроку: бінарний урок-подорож з елементами інтерактивних технологій.

Форми та прийоми: випереджувальні завдання; елементи сугестивної технології (аутотренінг), рольова гра «Інтерв’ю з письменником», самостійна робота в групах, проблемно-пошукове завдання, прийом «ґронування», метод «припущення», бесіда, складання сенкана та  векторно-психологічної схеми, створення реклами.

                                      Природа німа тільки для холодної байдужості.

  Н.А.Карамзін

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Привітання, психологічне налаштування на урок.

Аутотренінг ( під супровід музичних композицій на  морську тематику)

Я-творча особистість.

Я  працюю із радістю та задоволенням.

Я хочу відкрити для себе і щось нове і цікаве.

Я знаю, вмію, можу.

З друзями ми впораємося з усіма завданнями.

ІІ. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

     Учитель літератури. Упевнена, що більшість із вас, діти, полюбляє подорожі.

ü Як ви думаєте, чому це так? (Очікувані відповіді. Це можливість познайомитись із новими людьми, знайти нових друзів, пізнати щось нове, незвідане. )

ü А  чи завжди подорожі безпечні? (Очікувані відповіді. Ні, вони можуть таїти в собі різні несподіванки, часом неприємні, а то й небезпечні,  але тим вони і цікаві, що не завжди можна знати наперед, що тебе чекає).

Так сталося і сьогодні. Ми розпочали урок зі спогадів про літо, літні мандрівки, налаштовувалися на роботу на уроці під ніжний плескіт морських хвиль, відчули теплі промінчики сонця. І мені захотілося запросити вас у пригодницьку мандрівку у ті краї, де більшість із вас хоча б один раз та побували, у Приазов’я, а зокрема, до міста Бердянська, відчути серцем красу цього краю. Дізнавшись, що ми вирушаємо у таку цікаву подорож, до нас виявив бажання приєднатись і ваш учитель біології.

Учитель біології. Діти, я переконаний, що ця мандрівка додасть вам не лише багато приємних вражень з літератури, а й корисних знань з біології. А вирушимо ми на батьківщину активного дослідника природних багатств і культурних надбань Північного Приазов’я, одного із засновників відділу природи у Бердянському краєзнавчому музеї, організатора та натхненника гуртка юних туристів-краєзнавців м.Бердянська, педагога, талановитого журналіста й письменника Олексія Огульчанського. Ця людина у своїх роботах як літературних, так і наукових, залишила нам, нащадкам, «ключі від моря». У шкільні роки мені потрапила до рук одна із книг цього автора, і відтоді я став його щирим шанувальником.

       Учитель літератури. Тож вирушаймо у путь. Щоб наша мандрівка була цікавою, захоплюючою варто поближче познайомитись із самим Олексієм Огульчанським.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

    Рольова гра «Інтерв’ю з письменником». (Роль письменника виконує заздалегідь підготовлений учень класу, а можна запросити на цю роль старшокласника)

-         Олексію Яковичу, розкажіть, будь ласка,  про своє дитинство.

-         Я народився 30 березня 1912 року на хуторі під назвою Огульчанський, заснованому під Луганськом моїми батьками Яковом Михайловичем  і Євфросинією Авилівною. У нашій сім'ї було четверо дітей: я та мої три брати:  Дмитро, Василь та Іван.

-         Скажіть, а як ви опинилися у Бердянську і чому  саме з цим містом пов’язали свою долю?

-         У 1929 році після закінчення у Луганську трудової школи-семирічки я приїхав навчатись  до Бердянського педтехнікуму. Після служби в армії повернувся знову до Бердянська, вчився і складав іспити на вечірньому відділенні учительського інституту. Напередодні війни з фашистською Німеччиною отримав диплом викладача історії, а з вересня 1938 року почав працювати науковим співробітником у Бердянському краєзнавчому музеї. Від 17 років, коли я вперше сюди прибув, то полюбив усією душею морське узбережжя, мальовничу й незвідану природу цього краю. Вивчити, дослідити, відкрити, розповісти та зберегти для нащадків усі скарби степу, лиманів, моря, стрімких круч - таку ціль я поставив перед собою і не зраджував їй усе життя.

Учитель    біології.
Я хочу додати, що при активній участі Олексія Яковича у Бердянському краєзнавчому музеї був створений відділ природи. Влітку 1940 року на крутому Азовському березі гуртківці-краєзнавці знайшли унікальний палеонтологічний скарб – єдиний у світі виявлений і згодом відкопаний скам’янілий скелет південного слона. Розкопки кістяка були розпочаті перед самим початком війни вітчизняними науковцями, але остаточно завершені вже під час фашистської окупації Бердянська, бо загарбники зацікавились унікальною знахідкою. Інтерес до неї виявив навіть Гітлер, коли дізнався про згаданий кістяк із газети «Правда». Тому скелет південного слона вивезли до Берліна. Після перемоги над гітлерівцями він опинився в Ленінграді, де й зараз експонується в Санкт-Петербурзькому зоологічному музеї.

-       Олексію Яковичу, скажіть, будь ласка, коли у вас виникло бажання оформити свої дослідження у літературну форму?

-       Ще навчаючись  у педтехнікумі мені запропонували   редагувати стінгазету «Молодий освітянин». Мій перший напівдокументальний нарис «Записки краєзнавця» опублікував журнал «Всесвіт» у 1955 році. У цьому нарисі усі імена героїв і події є справжніми. У післявоєнні роки мені хотілося допомогти багатьом дітям, які залишилися без батьків, реалізуватись, знайти себе, ось тому від спілкування з ними, подорожей та досліджень, проведених разом і народилися повісті для дітей. Доля часто мені посилала цікаві зустрічі, незвичайні знахідки, тож я намагався усе, що бачив,  про що  дізнався, викласти на сторінки своїх книг, при цьому прагнув дотримуватись документальної точності фактів.   

Виступ учня – «бібліографа». (Випереджувальне завдання)

Після першої публікації у 1955 році з-під пера Олексія Яковича з’явилися більше десятка зразків пригодницько-шкільної, анімалістичної прози, назвемо тільки деякі з них: нарис «Юні слідопити», повісті «Вітрів Кут», «Таємниця Сухої балки», «Країна інкурів» та «Як ми шукали скарб», «Як сплять дельфіни», «Знахідка на все життя», «Скарб Солоного лиману» (1986). 

    У 1989 році за збірку оповідань «В нетрях Джубаю» Олексій Якович був нагороджений Запорізькою обласною літературною премією імені Василя Лісняка.

Письменник створив також кіносценарій телефільму «Билиці Азовського моря» (1975) та книгу-путівник «Северное Приазовье» (1976) (у співавторстві з Михайлом Кривошеєм та Анатолієм Іванченком). З 1967 року Олексій Огульчанський прийнятий до Спілки письменників.

Учитель літератури. Переконана, що інтерв’ю з автором викликало у вас нестримне бажання швидше поринути у світ пригод його творів та таємничу природу чорноморського узбережжя, на якому ми майже щороку буваємо, та, на жаль, багатьох речей із того, що нас оточує, не помічаємо. Тож  ми знайомимося із книгою Олексія Огульчанського «Скарб Солоного лиману», яка складається із двох повістей : «Скарб Солоного лиману» і «Дарунок Кніповича».

ü Визначте жанр цього твору? (Очікувані відповіді. Пригодницька повість).

Літературне бюро. (Два учні – «представники  бюро» повідомляють термінологічні визначення понять).

Повість-прозовий розповідний твір, зо обсягом більший від оповідання, у якому розповідається про одну або кілька подій одного чи кількох головних героїв протягом досить тривалого часу.

Пригодницька-повість наповнена багатьма пригодами і незвичайними подіями.

Учитель літератури. Для змістовної та ефективної роботи над цими творами об’єднайтеся у три групи, І та ІІ групи одне із завдань підготували заздалегідь, а над виконанням другого працюватимуть на уроці, ІІІ група у співпраці з учителем біології заздалегідь повністю виконала своє завдання, а зараз лише виконає додаткову його частину.

    Робота у групах.

І група працюватиме над  першою повістю  «Скарб Солоного лиману»,

ІІ група «Дарунок Кніповича»,

ІІІ група - «біологи» (разом з учителем біології) .

Завдання для І та ІІ груп спільне та «презентуватимуть» вони його на матеріалі запропонованих повістей.

1.     Відтворивши сюжетний ланцюжок, довести, що повість, яку ви опрацьовували, справді пригодницька (випереджувальне завдання) .

2.     У цікавій формі лаконічно охарактеризувати головних героїв повісті.

Завдання для ІІІ групи. Переконати слухачів-однокласників у цінності повістей книги «Скарб Солоного лиману» не лише як художнього твору, а й скарбниці інформації про особливості приазовського узбережжя; (виконують на уроці) висловити власні роздуми щодо суголосності повістей та епіграфа уроку.

(Учні працюють у групах на фоні композицій на морську тематику)

(Очікувані відповіді).

І група. Перша повість у книзі Олексія Огульчанського «Скарб Солоного лиману» є справді пригодницькою, оскільки головні герої Ігор Рваник та Сергій Гарбуз, хлопці-семикласники, аж ніяк не «хаткосиди», за словами директора школи Івана Павловича, сміливо самостійно  вирушають у Вербохмари  та Солоний лиман маючи дві цілі: по-перше, зібрати зразки ґрунтів, по-друге, вполювати бажаний експонат для шкільної зоологічної колекції метелика мертва голова. Вони, можливо, і сподівалися, але не очікували, що їхня мандрівка буде сповнена багатьма пригодами.

Це і ночівля у дуплі розлогого дерева і зниклий невідомо куди ранець-«бізон» Ірвика, зустріч із собакою Шалапутом, який привів їх  «під конвоєм» до єгеря дядька Карпа, відчайдушний порятунок камачок, сміливий захист від браконьєрів молодого осетра,  пошуки та повернення зниклого Шалапута, і зрештою, нові і нові відкриття природи рідного краю. Хлопці, пізнаючи, здавалося б, «знайомий» рідний край, усвідомлюють,  що усе в природі взаємопов’язано, що кістки кефалі люмінесцентні і світяться вночі, і що кефаль, дивно, але може вижити у  солоній воді і вирости вдвічі більшою, ніж у морі.

    Характеристика головних героїв повісті «Скарб Солоного лиману» Ігоря Рваника (Ірвика) і Сергія Гарбуза, друзів-семикласників

Прийом «ґронування»

 

 

                                                  

Висновок. Справді, тільки наполегливість, цілеспрямованість,  непосидючість, прагнення пізнати щось нове, незвідане  роблять життя сповненим цікавих пригод та випробувань. Хлопці своїм прикладом переконують нас у тому, що якщо ти маєш вірного друга та не боїшся випробувань, то нові знайомства, а то навіть і відкриття, тобі гарантовані.

(Очікувані відповіді).

ІІ група. «Дарунок Кніповича». Саме таку назву має друга повість у книзі Олексія Огульчанського «Скарб Солоного лиману». Вона теж насичена різними пригодами, романтикою, випробуваннями на кмітливість, хоч і події відбуваються з іншими вже хлопчиками. Це Юрко, хлопчик-косянин (той, хто народився на косі) та Мишко, хлопчик-одноліток, який виріс у степовій зоні і приїхав до Юрка в гості. У цьому творі однією із тем є вірність у дружбі, довіра. Пригоди, випробування, пошуки виходу із ситуацій, у які мимоволі потрапляють хлопчаки, людська небайдужість змінюють ставлення Юрка до Мишка. Скептицизм, який виник у Юрка, що гордо себе величав «косянином», до Мишка-степовика при першій зустрічі, змінюється згодом не тільки на прихильність, довіру, а й переростає у вірну дружбу та викликає бажання під час прощання  і самому дізнатися «… яке ж воно - оте море степове…»

А пригод було вдосталь, бо хлопцям довелося разом з вірним Пухом переслідувати злодія, що крав голубів, а ним виявися степовий тхір; після несподіваного відкриття дивовижного вікморя (вікно у море) потрібно було терміново шукати спосіб порятунку мальків кефалі-камачок від сіряків, пошуки дельфіна пузана-помагача, і зрештою, смілива погоня та успішна ловитва камбалячого вовка уже поєднали назавжди цих двох юннатів. Та й буде чим потішити Мишкові гуртківців-краєзнавців, окрім власних розповідей, адже несподівана винагорода за спійманого камбалячого вовка- подарунок із особистої колекції всесвітньовідомого ученого Кніповича  справді вартий того, щоб пишатися ним.

    Характеристика головних героїв повісті «Дарунок Кніповича» Юрка та Мишка

Векторно-психологічна схема

«Риси характеру героїв»

Висновок. Спостережливість, кмітливість, наполегливість, небайдужість до того світу, що тебе оточує, не тільки  дає гарний настрій, наснагу, відкриває світ незнаного, дивовижного і незрозумілого, а й посилає гарну винагороду за добрі діла. Спільні справи, гідні випробування зблизили хлопців, дали можливість розкритися їхнім характерам і зробили справжніми друзями.

 Учитель літератури. Завдання спільне для обох груп.

 Ким стануть герої повістей Олексія Огульчанського коли виростуть?

    Метод «припущення».

Вершина сподівань

(Очікувані відповіді)

ІІІ група. Варто звернути  увагу на те, що цінність цих творів  ще й у тому, що вони є яскравим прикладом художньо оформленої достовірно правдивої інформації про флору і фауну  Приазов’я. Справді, вислів М.Карамзіна, узятий за епіграф до сьогоднішнього уроку про те, що природа німа тільки для холодної байдужості, підтверджує, що у творах Олексія Огульчанського природа говорить найрізноманітнішими голосами та показує своє обличчя у найрізноманітніших проявах, було б бажання почути.

Вслухайтеся у назву першого розділу «Мертва голова-наш ГІСТЬ», (то і поводитися з ним варто як із гостем), розумна пташка сірощочиха, яка мандрує разом із гніздом,  і болотяний лунь, який, хай і в жорстокий спосіб, але привчає диких каченят до дисципліни,  і ,здавалося б, підступний степовий тхір, який за літо рятує понад 10 кг зерна, полюючи мишей і багато інших .

 А чого вартий дивовижний світ моря! Тут тобі і кефаль, і бички, осетри, камбалячий вок-морська лисиця, і дружні баклани з пеліканами,і довірлива лебідка-гагарка і ,звичайно ж, надзвичайно розумні дельфіни.

Недаремно Юрко сказав, що море  живе. «Воно дихає, стогне, сміється і реве, як бугай, або ласкаве, як цуценя. У ньому повно різних таємниць…»  Та навіть далека від моря людина й та, вже прочитавши цю книгу, знатиме, що є різні морські вітри: пунент, кішкодер (північно-західний вітер), моряна (сонячний, безхмарний).

Висновок. Пізнавальність творів Олексія Огульчанського важко переоцінити. Ними зачитуються юні і дорослі шанувальники анімалістики. Як зазначає донька письменника Марина Олексіївна Огульчанська, не було такої травинки чи маленького жучка, якогось морського мешканця, щоб їх не знав Олексій Якович, адже  що може захоплювати більше, ніж довколишній світ, бо з  ними щодня відбуваються зміни, відбуваються драми, трагедії й комедії – треба лише вміти їх роздивитися!

Учитель біології. Пропоную об’єднавшись разом, усім трьом групам створити сенкан про природу.

    Складання сенкана «Природа»

Природа

Різноманітна, неповторна

Пізнавай, насолоджуйся,цінуй

Не нашкодь природі!

                                                            Життя.

ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап.

Учитель літератури. У наш час розвинених комунікативних технологій важливу роль, хотілося б нам того чи ні, посідає реклама, і навіть  найкращі книги, для того, щоб про них знали, читали, теж потребують реклами. Ми з вами спробуємо поділитися своїми емоційно-естетичними враженнями від книги Олексія Огульчанського «Скарб Солоного лиману» та проторувати їй дорогу до широкого загалу склавши рекламу.

                «Творча майстерня». Творче об’єднання із представників трьох груп за відведений час складає рекламу книги, використовуючи ключові фрази: мандрівники, романтики, дослідники, комп’ютерні ігри, «бацила непосидючості й дослідництва», видавництво «Грані-Т», фантастично цікава серія «Дитяча українська класика», у напруженому стані, сила-силенна цікавої інформації, похизуватися перед друзями, поспішайте придбати, зацікавте друзів, відвідайте місця, залюбленість, краса неба, моря¸ землі.

(Один із можливих варіантів)

Учитель біології. Навчитися любити не так вже й важко. Спочатку треба навчитися милуватися тим, що довкола нас, настільки, щоб відчути себе частинкою всього творіння. Як цього досягти? Не інакше, як ставши уважними до навколишнього середовища: навчитися слухати, щоб чути і дивитися, щоб бачити. Полюбивши світ природи, знайдете душевну рівновагу, відновите фізичні сили та здоров’я. Дружіть із природою, з чистим цілющим повітрям, джерельною водою і вам не треба буде звертатися до лікаря, бо саме в природі закладена основа нашої життєдіяльності. Приходьте до лісу, гір, поля, річки. Ставайте в їхнє нерозривне коло, підтримуйте їх, і вони підтримають вас, як підтримує вірний друг у бурхливому ритмі сьогодення. Несіть добро у світ, і це добро вернеться вам та вашим дітям у стократ.

         Любіть природу, і вона, розкриваючи дивовижні таємниці, озветься у вашій душі радістю життя!

Учитель літератури. Наша мандрівка закінчується, та подорож у світ природи триватиме для нас усе життя, за тієї умови, що кожен із нас усвідомить власну відповідальність за її збереження. Я бажаю вам завжди бути допитливими, наполегливими, небайдужими,  і не прагнути шукати закордонних див, а знати, що й рідна земля ними теж багата.

V. Оцінювання учнів.

VІ. Домашнє завдання.

Індивідуальні завдання на наступний урок позакласного читання.