Візитка

Життя одне дано сповна людині:

Десятків кілька неповторних літ.

Такий прекрасний і чарівний світ

Відведений для нас у кожній днині.

Живім! У праці – до мозолів,

У пісні – щоб душа сама співала.

Нехай сповна і радості, і болю,

Аби лиш марно дні не проминали.

           Зоя Кучерява

Відерезюме

 вчителя української мови та літератури 

Печонкіної Лариси Андріївни

Притча про філіжанку кави 

Група випускників престижного вузу, успішних, що зробили чудову кар'єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі і життєві проблеми.

Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим найрізноманітнішими філіжанками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші - дорогі.

Коли випускники розібрали горнятка, професор сказав:

- Зверніть увагу, що всі красиві філіжанки розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас - хотіти тільки краще для себе, але це і є джерелом ваших проблем та стресів.

Зрозумійте, що горня саме по собі не робить каву кращою. Найчастіше воно просто дорожче, але іноді навіть приховує те, що ми п'ємо. Насправді, все, що ви хотіли, була просто кава, а не філіжанка. Але ви свідомо вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому яка дісталася.

А тепер подумайте: життя - це кава, а робота, гроші, становище, суспільство - це горнята. Це лише інструменти для підтримки і наповнення життя. Те, яку філіжанку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого життя. Іноді, концентруючись тільки на чашці, ми забуваємо насолоджуватися смаком самої кави.

Найбільш щасливі люди - це не ті, які мають все найкраще, а ті, які насолоджуються усім найкращим із того, що мають.